Між нами – прірва часу і питань…
А ватра-пристрасть обпікає розум.
Шукаю вірші між рядками прози.
Скрипить дверима болю самота.
І знов Амур націлився всліпу,
Твою ж броню не візьмуть жодні стріли.
Душі-Ікара обгоріли крила.
Завмерли мрії в обрисах скульптур.
До ран любові прикладаю ніч.
Заварюю із літер тиші ліки.
Фантоме мій, прекрасний і столикий,
Заграй мені на порваній струні,
Щоб вічність затремтіла поміж нас,
Чорнила переплавились на пристрасть.
Та за нектар, жагучий та іскристий,
Одвічна спрага – жертва і ціна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778701
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.02.2018
автор: Лілія Ніколаєнко