Стежина листям вкрилась мимоволі

Стежина  листям  вкрилась  мимоволі,
На  лозах  тихо  осінь  достига,
За  непорушним  повелінням  долі
По  ній  не  ступить  літечка  нога.

Налились  медом  груші  жовтобокі,
Поволі  листя  із  дерев  спада,
Щоночі  в  небі  зорі  ясноокі
В  стумкі  потоки  падають  Прута.

Скінчились  сонця  дикі  круговерті,
Стопилась  врода  буйного  зела,
Щоб  не  попасти  у  обійми  смерті
Лелять  птахи  удалеч  від  села.

Зів'яли  квіти  десь  на  підвіконні  -
Це  символ  неминучого  клейма  -
Це  скоро  вступить  у  права  законні
Вельможна  пані  віхола-зима.




                                                                                                                       22  жовтня  2017р.

 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778517
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.02.2018
автор: Ruslantsio