ПАЛИЦЯ

               Палиця

Ти  усміхнувся:  а  прославу
Звичайній  палиці  складеш?..
І  я  взялась  умить  за  справу,
Ніби  й  легесеньку,  еге  ж…

Самі  скажіть,  чи  ж  то  непросто
Слівця  у  рими  загорнуть
І  головним  героєм  –  костур
З  тієї  палиці  «встругнуть»?

Він  незамінний  у  мандрівці,
Із  ним  у  горах  –  просто  клас…
А  як  же  гордо  по  бруківці
Ритмічно  цокає  щораз…

І  сутність  костура  логічна,
Я  тут  ніяк  не  помилюсь,
Він  –  річ  усе-таки  магічна
Для  дідусів  і  для  бабусь…

Хвалу  воздам  іще  й  ломаці,  -
Якщо  штанці  в  когось  одні,  -  
То  нею   вуличній  собаці
Угріти  можна  по  спині.

А  що  часи  тепер  непевні,
Не  випускає  люд  із  рук
Ані  у  лютому,  ні  в  червні
Ковіньки  висушений  сук…

І  ти  всміхнувся  знову  стиха:
Може,  воно  й  не  лихо  з  лих,
Та  палиця  –  не  тільки   пиха
чи  пострах  для  поступків  злих…

І  чемно  так,  через  «будь-ласка»,
Пригадував  собі  й  мені,
Що  з  неї  ще  й  –  шкільна  указка
Для  дошки  й  мапи  на  стіні.

О,  варта  палиця  червінця!
Колишня  гілка  для  птахів!..
Та  й  Буратіно  –  із  полінця,
Казковий  чар  для  дітлахів…

м.  Львів  автор  Наталія  Калиновська

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778370
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 22.02.2018
автор: Наталі Калиновська