МИ ДОВІКУ ОДНІ. Пісня


       I
Знов  на  вулиці  сніг...
Сніг  на  вулиці,  мов  тоді...
Мов  тоді,  як  кружляв  танок
Вітер  сили  кохання.
Час  затьмарення  збіг,
Досягнувши  межі  надій.
Ми  бажання  хмільне  вино
Відіп"ємо  востаннє.

ПРИСПІВ
Наші  дні  перелічені.
Ми  вінцями  увінчані
Не  вінчальними,  терену,
Кров  стікає  на  сніг...
Запитаємо  з  відчаєм
У  любові  і  вічності-
Наше  щастя  химера?  Ні?
Ми  довіку  одні...

     II
Поза  вікнами  ліс
Білі  голови  похилив,
Мов  засніженістю  дерев
Уклонився  любові.
Відлітає  кудись
Лебедина  пір"їна  снів...
Все  ми  відали  наперед,
Те  що  буде,  з  тобою.

ПРИСПІВ
     III
Ніч  кружляє  танок
Зі  снігами,  що  відлетять,
Ніби  білі  птахи  зими,
У  країни  далекі.
Їм  кінчається  строк.
І  у  літнім  вогні  згорять
Ті  птахи,  що  насправді-ми...
Розставатись  нелегко.

ПРИСПІВ


©  Copyright:  Серго  Сокольник,  2018
Свидетельство  о  публикации  №118022000862  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778333
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 21.02.2018
автор: Серго Сокольник