Світив місяць ясно в небі

Світив  місяць  ясно  в  небі  угорі,
Розбігались  красні  зорі  хто  куди.
Милувалися  з  тобою  до  зорі,
Залишав  на  моїм  тілі  ти  меди.

Ох,  солодкі  твої  губи,  не  губи,
Завмирала,  тріпотіла  лиш  люби.
Упивалась,  відчувала  міць  жаги,
Цілувала,  чула  шепіт:  йди  сюди.

Йди  до  мене  ув  обійми,  не  спіши,
У  мелодії  кохання  звук  сурми.
В  ласці  бою  в  грудях  стогін  з  горла  рви,
Що  твоя  я,  милий,  знай,  те  без  клятьби.

20.02.18

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778166
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.02.2018
автор: Валентина Ланевич