Вода - не вино

В  твоїх  очах,  я  бачу  всесвіт,  моя  мила!  -
ти  так  казав  -  Ти  фея  днів  моїх  й  ночей!
А  я  всередині  тихенько  шаленіла  -  
Чи  ти  хоч  пам'ятаєш  колір  тих  очей?

Твої  вуста  такі  солодкі,  моя  мила!  -
 ти  так  казав  -  Вони  неначе  те  вино!
А  я  тихесенько  всередині  горіла  -
 Чи  ти  хоч  пам'ятаєш  їх  п'янке  тепло?

Тебе,  єдина,  я  не  можу  не  любити!  -
Ти  так  казав.  По  телефону.  Як  завжди.
І  я  чекала...  Так  хотіла  пригубити
вина  міцного,  а  напилася  води.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778018
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.02.2018
автор: Юлія Сніжна