Іди! Послухай, Петре, йди!
Іди щоби не було крові!
Іди подальше від біди,
Бо ми уже на все готові!
Вже вивертає від брехні
І обіцянками всі ситі.
По-вуха сидимо в лайні,
А ти з ногами у кориті.
Чому бідніші стали ми,
А ти примножив свої статки?
Ото ж, із друзями, куми…,
Біжіть з країни без оглядки!
Вже в’ївся всім у печінки,
Немов заноза у сідниці.
Іди! Щоб квіти і вінки
Не покладали знов в столиці…
І всі поплічники твої,
Що присмокталися до влади,
Всі сраколизи, холуї, -
Тікайте з Уряду і з Ради!
Біжіть подалі – хто куди,
Навіщо знов Майдан робити.
Папаху втратиш – пів біди,
Страшніше голову згубити!
Біжіть! Бо вас не будуть вести,
Як генацвале, за чуприну.
А голови вже будуть нести…,
Позбавте від страхіть країну.
19.02.2018 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777986
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.02.2018
автор: Мирослав Вересюк