Спогад у зеніті

В  нічне  адажіо  пірнали  разом,
Зірок  ескорт  блищав  на  шовку  неба,
Кохання  розливалась  ніжна  плазма,
І  місяць  срібне  сяйво  лив  із  цебра.

Цей  мюзик-найт  нас  поглинав  всеціло
Обіймами  гарячого  тремтіння.
І  серце  в  грудях  в  ритмі  стугоніло,
А  на  стіні  свічок  мигтіли  тіні.

...І  де  оця  феєрія  крилата?
Тепер  вже  тільки  спогад  у  зеніті,
А  місячна  ятрить  в  душі  соната,  
На  згадку  залишившись  у  софітах.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777967
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.02.2018
автор: Світлая (Світлана Пирогова)