МАЙДАН-КОБЗАРЕ, РОЗСТРІЛЯНИЙ ПІДСТУПНО!

МАЙДАН-КОБЗАРЕ,  РОЗСТРІЛЯНИЙ  ПІДСТУПНО!
Майдан-  кобзаре,  молодий…Розстріляний  підступно.
Мов  на  хресті  розп’ятий,  у  воленьки  мольбах…
Чи  сняться  твої  вої,  Тим  панам  пихатим  
Що  йдуть  до  влади  По  крові,  кістках?
Як  спиться  їм  вночі,  Як  вдень  живеться?
Коли  отам,  в  могилі  «Ангели  святі»…
Коли  матуся,  сина  не  діждеться,  
Живе  в  хатині,  В  холоді,  біді..
За  що  боровся?  За  отії  пики?
Продажу  рідної,  батьківської  землі?
Чи  за  реформи,  рабські,  безликі?
Народ  злиденний,  ярмлений  в  багні…?
То  за  оце  ота  дитина  пала?  
Розстріляна  вогнем  як  птаха  на  злету,
А  скільки  ж  мати  йому  та  й  казок  читала,
О  мати,  мати…  бачу  я  тебе  немов  святу..Марію
Ти  хорониш  сина..і  все  мовчиш..  все  терпиш..
Ти  свята!
Але..  коли  ж  візьмеш  та  й  тії  вила?
Та  що  це  я?  літа..  літа..Літа..
Немає  сил..  
А  ви  тут..
Панувати  вже  прийшли  навіки  ...!?
ТА...  чуєте:  вже  здалека  Сова  кричить!
ОН,  бачите-
ворушуться  могили..
Хто  вас  від  них  зуміє  захистить?(А.  Букреєва)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777832
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2018
автор: АНФІСА БУКРЕЄВА(СІРКО)