Коли місто заснуло торік,
Вони взяли в людей їх обід
вони просто сказали - тепер,
Працювати вам слід без перерв.
І коли вони потім пішли
Не лишивши ніде як раніш
Знаків сильних, розбитих валіз
На усіх тихий смуток поліз.
Не досидівши огляду веж
Шахтарі закупили манеж
Адвокати закрили фоє
Ми засіли і вчили своє
Недостатньо було рабів
Не прийшли, що знали святих.
Було більше за все малих
Зупинився час для усіх.
Серед них був той, що сказав
Я розіб'ю цей тихий причал.
Я візьму на себе штурвал
Відчай жалю змету на повал
І тоді час ізнову пішов
Він забився новими "тепер"
Дощ упав, змивши порох зі сліз
Люди знову побачили всіх
Не ідіть без твердого звання
Завжди має бути скеля проста
Що лишає на кожному слід.
Що приносить і топить весь лід.
05/2017 Київ
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777766
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.02.2018
автор: Горохівський Станіслав