Твоя надія
Згасання. Все має свій початок, розвиток і згасання - цикл життя. А раз так, прощання буде без болю. Послідовність етапів не спростуєш. Байдужість прийде на зміну неспокою духу. Заспокоєння. Споглядальність. Спокій в Душі. Невідомість обійде стороною, а Безнадію у друзі ми не візьмемо. Досить Безсоння. Але й воно потрібне, щоб творчістю займатися ночами. Коли ніхто не відволікає і відсутні зайві звуки дня: шум вулиці, нав'язливі голоси сусідів або нявкання кота. Сплять всі вночі. І тоді ти один на один зі своїми думками. Успіх прийде, якщо працювати над собою людина не розучиться, мислити не перестане і Душу свою не умертвить.
Меркне світло, нормальне явище - ніч в світі. Інші світила на небі - закон черговості. До ранку кілька годин, дочекатися не важко. Сонце з'явиться. Воно не залежно ні від яких життєвих обставин. І світ знову стане різнобарвним і радісним. Відкриємо вікно в ранковий сад. Чуєш, яка тиша в досвітній час? Ненадовго, зараз заспівають птахи, оспівуючи прихід Нового Дня, будь впевнений. Вони заспівають.
Лишень, ви не вимикайте світло своєї надії. Не треба. Адже це ТВОЯ надія. Вона буде для тебе. Не давай її смутку. Все проходяще - віримо в мудрість Великих. До них звертаємося, коли дихати важко. Там, в афоризмах черпаємо їх мудрість, просіяну через сито століть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777749
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2018
автор: Калиновий