Коли я побачив знак ''Соснівка'', то одразув голові пролетіли слова з пісні Славка Вакарчука:
«Сосни... Навколо - моя стіна…»
(Океан Ельзи, ''Сосни'')
Хоча Соснівка знаходиться недалеко від Львова, сюди мене ще не заносило. Причиною поїздки став фестиваль «Лютнева рапсодія - 2018». Перше, що побачив в самому місті (при в’їзді),була білочка, яка красувалася на гербі. Мила тваринка мала вільні лапки та була готова обійняти хоч зараз. Проте я надіюся, що жителів цього містечка вона не обіймає дуже часто)) Хай їх краще оточують звуки співаної поезії.
Про лютню писати не буду, але зазначу, що грецький термін «рапсод» означає «той, хто складає пісню».
Український народ здавна славився своїм вмінням не тільки складати, але і виконувати пісні. Вони супроводжували українця від народження і до смерті (тут мова не про білочок)). Якщо комусь, хто читає цю замітку, більш доречніші «белки», «песни» да «пляски» тоді відправляю вас за кордон миру)
Повернусь до кордонів добра і продовжу мову про те, що всі запрошені автори мали можливість поспілкуватися з громадою у різних куточках Соснівки, та щиро і без оковитої поговорити на відверті людські теми. Нам з Олександром Свєтоговорим пощастило побалакати із вчителями у школі №7 та запрезентувати їм наші доробки. Читав свої Вірші в КУТочку та співали з Олександром наших пісень.
В свою чергу Олександр говорив про тему стосунків та про свої праці. Стосунки - наріжний камінь у його книгах, а вже на самому гала-концерті ми не говорили, а дали трішки року та драйву.
Нас приємно вразила публіка, якої було не так багато, як хотілося, але вона була уважна і дійсно проживала виступ кожного митця, який лунав із сцени. Також втішила кількість проданих «триКУТників». Як каже Сергій Синюк: «Підтримайте автора гривнею!».
Теплий прийом організаторів вразив по-особливому. У нас була можливість відпочити від роботи та пограти більярд, а голодним і холодним, як в пісні Вакарчука, я певен, ніхто себе не почував.
Я був радий бачити старих і нових друзів. Спілкуватися на різні цікаві теми і вчергове слухати найкращий анекдот про козаків, який мені відкрив автор роману ''Тенета'', Віктор Янкевич. До речі, при замовлені 10 книг у автора ви зможете його почути абсолютно безкоштовно;) (Так підступно запустив флешмоб, про який Віктор і не підозрює)
Радий, що вкотре мав можливість співпрацювати з Олександром Свєтогоровим. З яким ми вже (не побоюсь цього слова) стали друзями.
Передам привіт також Вірі Олеш, а через неї й усім тим людям, які були причетні до цього дійства. Разом – сила!
Не буду писати про всіх, але я вас запам’ятав, і це зовсім не погроза, а радше похвала))
З повагою хлопчина в КУТочку стола)
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
17.02.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777678
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2018
автор: Kukhta Bohdan