І навіть ти, найглибший подих мій,
поринув у пітьму.
Мене немає.
Живе лиш погляд мій
та й той вже час від час зникає.
Є тіло. Просто тіло,
що як в болоті міцно, непорушно тає.
Мене немає.
Немає навіть натяку на намагання щось змінити.
Нічого я не відчуваю
ні страху, ні надії,
нічого вже немає.
Уже усе скінчилось...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777665
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.02.2018
автор: Олександр Лісний