Ех, була не була, думаю, женюся
Пішли з кумом на Меланки
Свататись до Люсі.
Люся гарна, як троянда,
Ямочки на щічках
Хазяєчка чепурненька,
Красива, як квітка.
Кум як сват, то вже сват,
У Люсі питає,
Що в господі в неі є?
Що вона тримає?
Люся каже:"Зараз ні,
Але буду мати,
Як хазяін в дворі буде,
Буду все тримати".
Кум на мене подивився,
А потім на Люсю
Я й сам кума зрозумів,
Звичайно ...женюся.
І хазяєчка, й гарненька,
Й ямочки на щічках,
Ще й хазяйство тримається,
Й гаряча, як пічка.
А от кум, той зразу скис,
Мота головою,
Мені шепче він на вухо
Підем до другоі.
Та ви куме що, здуріли?
Куди йти від Люсі?
Не видумуйте ,- кажу,
На Люсі,- женюся.
Кум показує на мигах
Да, гарненька Люся,
Та я тільки за хазяйство
За ваше боюся.
Та чого там боятися,
Будем кумувать,
Буде важко, вас покличу
Мені помагать.
Я до цього, -каже кум,
Уже не гожусь,
В мене вада, я ревнивий,
Лоскоту боюсь.
Та хто там буде лоскотать,
Свиня, чи теличка,
Чи ви може боітеся
Гуски, чи ягнички?
Як почув про гуску кум,
Його й затрусило,
За хазяйство його гуска
Маленьким вкусила.
Це ж додуматися треба,
З-за якоісь гуски
Я повинен відмовитись
Женитись на Люсі.
Як погодиться за мене
Люся, то женюся.
А от з кумом свататися
Заказав ходить.
Як боіться за хазяйство,
Хай дома сидить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777578
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.02.2018
автор: Амадей