Вгризатись зубами в те, що давно не має значення.
Дивитися в порожні очі людей. І йти.
Перший рядок завершив на "я".
Другий - на "ти".
Залишся. Не йди...
Туди, де готові кусати
Просто так, заради розваги,
Заради забави чи гри.
Стати би вовком,
Вити на місяць,
Кохати вовчицю
І йти.
Серед хащ та боліт
Тіло до тіла,
Спина до спини.
Тоді лиш є сенс
Впиватись у плоть олениці
І пити кров.
Жити не так,
Як люди-кліщі,
Люди-миші,
Люди-щурі.
Люди...
А чи люди ви взагалі?
15.02.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
[youtube]https://youtu.be/xtSKwR53YFg[/youtube]
Підтримати автора:
4441 1144 2483 1947 - моно
4149 4999 9060 2763 - приват
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777563
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.02.2018
автор: Kukhta Bohdan