Зима не холодна, не зла. Здавалось радіти б життю, а ми замерзали...
З середини кригою вкрились. Застигли...
Застигли у злості своїй, жорстокістю світ
"прикрашаючи"
Хтось злобно кричав, верещав, штовхався. Не знали...
Не знали, що час промайне і буде нікчемним життя, яке витрачали ми.
.........................................
Захочеться бігти назад. Туди, де жбурлило життя, у зиму ту...
Де холод був тільки лиш привід, щоб виправдати
Свою зачерствілу сутність, жорстокість і марноту
Життя свого... Безпорадного...... Щоб виправити...
.........................................
До поки не пізно, благаю вас, на мить зупиніться, задумайтесь.
Відчуйте дмухання весни, вловіть запах квітів і кави.
І станьте добрішим в душі, і серце зігрійте, розчулюйтесь.
Живіть не заради грошей, - заради любові, забави і доброї справи!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777446
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.02.2018
автор: Щукіна (Гордієнко) Ірина