У СІРИХ БУДНЯХ ЗАГУБИЛОСЬ ЛІТО

У  сірих  буднях  загубилось  літо,
У  сірих  фарбах  розчинилась  осінь.
Туманом  сірим  контури  розмито,
Дерева  голі  і  простоволосі.

Туман  чи  хмари,  важко  зрозуміти,
Сповили  землю,  напустили  смутку.
Кошлаті  хмари  заховали  віти,
Холодне  сонце  в  мокрім  листі  жмутку.  

Цей  сірий  колір  заповзає  в  душу,
Стискає  горло,  не  дає  дихнути,
Тягар  з  душі  ніколи  вже  не  струшу,
Тебе  мені  ніколи  не  забути!

Згубилось  літо,  розчинилась  осінь,
Всі  фарби  в  світі  щезли  назавжди,
Мені  пропажа  добавляє  просідь,
І  розпач  втрат  та  сльози  від  біди.

02.12.2012  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777431
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.02.2018
автор: Мирослав Вересюк