Поглядом лоскоче

Поглядом    лоскоче
Розпалює    щоки
Марево    дівоче    –
Кара    моїх    років.

Веснооке    сяйво    
Осені    моєї,
Недосяжна    тайна,
Ось    я    –    поруч    з    нею.

Поруч    потойбіччя
Прожитої    юні,
Що    тепер    в    обличчі
Дивної    красуні.

І    куди    ж    ти,    серце,
Вистрибнуть    зібралось?
В    ті    очей    озерця!
Ти    мене    спиталось?

Та    й    душа    зімліла
Довго    не    барилась.
Та    ж    помолоділа!
Не    посоромилась.

Зрадили,    лишили
У    скрутну    хвилину.
І    в    собі    немилу
Я    знайшов    людину
Ех...

     Поглядом    лоскоче,
Запалила    щоки…
Що    ті    дні    і    ночі,
Що    ті    мої    роки!..

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777421
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.02.2018
автор: Ніколя Петрович