Немов з Душі моєї, вітер
З берези листя обривав,
гойдались молоденькі віти,
А він все дужче лютував.
Хилив до низу очерети,
Топив верхів*я у воді,
Немов би лютості прикмети,
Хотів сховати у Дніпрі.
Нагнулось сиве небо в хмарах,
Дощем упало у Дніпро,
Не брало участі у чварах,
В мовчанні зазвичай добро…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777320
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 16.02.2018
автор: ВАЛЕНТИНАV