Ми б здолали кацапів без зброї,
Не було би каліцтва, смертей,
Якби віри були всі одної,
Одна церква єднала людей.
Одна церква помісна, соборна
На моїй українській землі,
Україна буде непоборна –
Це найбільші жахи у Кремлі!
Ще якби українською всюди
Літургія звучала в церквах,
То завили б від жаху паскуди,
Це найбільший Московії страх.
Українська в Державі і Церкві
Україну змінили б за мить.
Наша мова вовік не померкне,
Що мішає це браття зробить?
Це не треба патронів та крові,
Це залежить від кожного з нас,
Україні признатись в любові
І щоб дух український не згас.
Це було би страшніше за НАТО,
Цвях забитий в імперську труну.
Тому біситься Кремль і затято
Веде з нами криваву війну.
А хто цього не хоче збагнути,
Той воює на боці Кремля.
Живуть поруч із нами манкурти,
Як цю наволоч носить земля?
14.02.2018 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777161
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.02.2018
автор: Мирослав Вересюк