Найсвятіші для людини речі –
Мати, діти, воля і земля,
Саме їм – твоя душа і плечі –
Й ця турбота серце звеселя.
Коли ненька радо зустрічає
Всю родину, отчий де поріг,
Почастує борщиком і чаєм,
Приготує для усіх пиріг,
Там шанують батька-матір діти,
Й щастя більшого в житті нема,
І цвіте у душах тоді літо,
Й відступає перед ним зима.
Не буває щастя і без волі,
Котра здобувається в борні,
Тож плекаймо, люди, власну долю
На своїй прабатьківській землі!
12.02.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777064
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.02.2018
автор: Ганна Верес