Наш купідон десь присмерті в канаві

Наш  купідон  десь  присмерті  в  канаві
Св.  Валентина  ми  повісили  давно
Амур  давно  спить  мертвий  в  ямі
Аід  не  оживить  його

А  Афродіта  у  сні  мені  сказала
Що  ти  втілення  кохання  та  краси
Вона  так  сильно  помилялась
Що  її  теж  нема  в  живих

Ми  вбили  всіх  богів,  які  нам  помагали
Ти  вбила  ту  любов  яку  так  довго  будували
Тебе  б  я  теж  давно      убив  
Якби  так  сильно  не  любив

Для  всіх  сьогодні  свято  наступило
Закохані,  щасливі  всі  за  ручку
Мені  воно  про  тебе  нагадало
Стіл,  зошит  і  за  ручку

Я  напишу  як  добре  мені  було
Як  я  любив  тебе  без  тями
Що  я  ще  й  досі  не  забув
Як  ми  гуляли  вечорами

І  сьодні  пофіг  на  всі  зради
Не  хочу  згадувати  їх
Згадаю  день  як  ти  сказала
Що  ми  в  цім  світі  проти  всіх

А  потім  поцілунки    всі  діла
Я  простинь  поправляю
Пішли  додому,  вже  пора
Навіщо  я  це  згадую

Ти  розірвала  серце,  зай
А  я  продовжую  любити
Всі  ті  боги  безсмерті  знай
Як  і  моя  любов  до  тебе

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777002
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.02.2018
автор: Вічний Романтик