обрамлена червоними стрічками
на зоряних простирадлах дивлюся майбутнє
і чую
мугикає хтось молитву
і я прощаю,
з миром і думкою забирайся геть.
по краплі мозаїку зливи,
з проміння сонячний день малюю
і знову кажу,
що чекаю тебе на своїй вершині,
де нині і завтра -
павутинна матерія часу земного
і простору,
що бачиться схилами.
тісні могили здавались порталами,
але закулісся було фальшивим.
і знала ти,
що святі не вмирають,
і була надсміливою,
і нині,
і завтра
не вдасться тому піти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776933
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.02.2018
автор: Biryuza