[color="#2600ff"][i]Десь за тебе горять свічки,
Опливає поволі віск,
І від того твої гріхи
Розчиняються в морі сліз,
Відпускають нічні жахи,
Ніби меншає в грудях тиск.
Хтось кохає тебе за всіх
Попри всі твої помилки.
За усіх, хто колись не зміг,
Хто в біді не подав руки.
І від того в очах твоїх
Не згасають, горять зірки.
Хтось тебе захищає там,
Не дає опустити рук,
Вчить тебе берегти життя,
Бо воно - головна з наук.
І тому навздогін літам
Все крокуєш під серця стук.
Ця надія лікує сум,
Це кохання тамує біль,
То життя живить вічний струм,
Щоб тривав цей щоденний бій.
І тому, всупереч всьому,
Не здаєшся заради мрій.[/i][/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776816
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.02.2018
автор: Марина Панфьорова