Киця

Киця  бiгає  по  хатi,
Нiч  до  ранку  тупотить...
Сон  не  йде,  думки  завзятi
Не  дають  перепочить.

Закотилася  зiрчина
Пiд  небесний  килимок,  
А  мене  краде  дiвчина
–  Снiв  цариця  i  думок.

Марить-манить  за  собою,
Свiжим  подихом  життя,
Ця  володарка  спокою
I  мого  серцебиття.

Розгортає  заборони
Поцiлунками,  крiзь  нiч,
I,  знiмаючи  корону,
Щось  шепоче,  вiч-на-вiч...

Лестить-пестить  чарiвниця,
У  туманi-ворожбi,
Щоб  в  наступну  нiч  явиться,
Де  б  не  спалося  тобi...

Й  буде  киця  шарудiти,
Щось  шукати  в  темнотi,
Дивним  знахiдкам  радiти,
Як  ми,  часом,  у  життi...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776807
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2018
автор: Ніколя Петрович