до вівтарика ранок приніс сонце
до зеленої діброви йшов мовчанням
роздяглося небо, впало долу
раптом длоні твої – зізнанням
скільки часу ще нас не буде? –
лиш до миті, до зустрічі вдруге
і сп’янілі від соснового духу
навіть ймення свої забудемо
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776637
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.02.2018
автор: Радомір