Вкотре змовчала .
А тобі все мало .
Голова боліти так і не перестала .
А ти й не спитав .
Я даремно світло в пітьмі шукала .
Навіщо серце біль здригав .
Порух для душі марний був .
Пересихає , подих радість забув .
Та десь глибоко є справжня я ...
Така як колись усміхнена .
І рветься на волю , шкода .
Ніхто не чекає .
Щастя лиш мить .
А пісок збігає ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776450
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2018
автор: БЕЗ