А ти забудь. Забудь і відпусти.
Не ті ми, щоб хапатися за вічність.
А ти не вір. Пробач або прости...
І ну до біса цю загальну [b][i]зрілість[/i][/b].
Ти вбий мене. Застрель мою печаль.
Запізно, щоб тікати у пустелі.
Повісь мене. Закрий мій плач і жаль.
Ці дні давно вже не такі веселі.
Пусти мене. Пусти і закривай
Все те, що вже закрити неможливо.
Забудь мене. Відкрий свій темний рай.
Любов – падлюка, та іще й зрадлива...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776416
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2018
автор: Марічка Білих