Мала б знати –
Ніч чорною ламкою кригою
На шкірі залишає знак посвяти
У біль та незалежність неофі́та
Від радості очами блукати
І губитися на твоєму тілі
Опівріздвя́ними ягодами калини,
Зойком криниці, в яку бубонить дощ.
Мала б знати –
Якого кольору байдужість
Якого присмаку вона?
Лягає ніч у ліжко, примоститься,
А зліва – лиш стіна,
І справа – теж,
І світ такий великий,
А я - пір’їнка об однім крилі
Прийду до тебе уві сні
Залоскочу до божевілля,
Бо коли смієшся –
Вільною стаєш від життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776222
Рубрика: Верлібр
дата надходження 10.02.2018
автор: Радомір