Коли діти розумніші за мене –
Радію.
І плачу
Душею, якщо вони раптом тупі, -
Це мене гнобить і б’є достеменне.
Надію
І вдачу
Не втрачаю: діти розумні, живі!
10.02.2018
К.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776158
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 10.02.2018
автор: Левчишин Віктор