Жи́ли собі Їжачок із Їжачихою,
Жили тихими і непомітними,
По сусідству з ними жили Заєць із Зайчихою,
Бу́ли, ніби, й добрими сусідами.
Та одного разу Заєць обізвав Їжачка
Криволапим і повільним, от нечема яка!
І образився Їжак, і відповів йому так:
«А я тебе пережену!».
Посварились і домовились без зайвих слів,
Що наввипередки поженуть вони
Від початку поля і до самого кінця полів
Будуть бігти вздовж одної борозни.
Як зірвався з місця Заєць, наче вітер помчав,
Прибігає на край поля, а Їжак уже там,
Він сидить собі сміється і отак прoмовля:
«А я давно уже тут!».
Не повірив Заєць тут очам своїм,
Пропонує він: «Побігли ще разок!»,
На початок поля так несеться, що аж курить дим,
Там його уже чекає Їжачок!
Але Заєць у поразку вірити не хотів
І побігли вони ще раз, і багато разів,
Вже захекався вухатий і на землю упав,
А Їжак давно уже тут!
ПРИСПІВ:
Хто розумний, той нічим не вихваляється,
А хвалько завжди у дурнях залишається.
Хто розумний, той нічим не вихваляється,
А хвалько кумедний завжди.
І ніяк нещасний Заєць здогадатись не міг,
Що насправді Їжачок із ним ні разу не біг,
На початку того поля він весь час простояв,
А в кінці Їжачиха була.
4.02.2018
Пісня "ЇЖАК І ЗАЄЦЬ"
https://www.youtube.com/watch?v=un1MTDnfwU8
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776152
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 10.02.2018
автор: Олександр Шевченко