Соціальне свавілля
Цинічні потвори
Роздирають майбутнє
І я наче хвора
Психічно… Невиліковно…
Зраджую всіх… повторно
Наче дій моїх не існує
Наче я все себе катую
Дуже легко пірнати у воду
Бо до дна небагато ходу
Я ніщо. Але я існую.
І себе по цеглині будую…
Може так і потрібно зі мною:
Щоб об стіну і головою?
Щоб у душу міцно встряло
Щоб не видалось згодом мало…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=77612
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.06.2008
автор: Night