Зима стікає краплями із даху,
Хурделиця ганяє по дворі.
Сховався в буді песик-сіромаха,
Дими шугнули з коминів вгорі.
Сніги метуть, неначе очманіли
І лютий налягає на крило.
Спітніли віти, що розкрижаніли -
Потрохи прокидається село.
Зима ще рветься із порогу в хату,
Але вже дах нагріли промінці,
Що гріють хуртовину волохату,
Бурульки залишають на лиці.
Кінець тобі, красуне білочола,
В сніги до королеви поспіши
І припини співати сніжне соло,
Морозом більше, зимо, не гріши…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776024
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.02.2018
автор: СЕЛЮК