Мрії, які із мережива виткані,
Нитками із золота вишиті,
Дощами зі срібла оздоблені,
Ранковими росами вкриті.
Та забруднилось мереживо
І розгубилося золото.
Дощ вже стих. Й обережно так
Скапує зі стріх срібне марево.
У серця глибших закутках
Мрія надійно захована
І визирає вона у снах,
Коли вгорі небо зоряне…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775872
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.02.2018
автор: Тетяна Глінчук (Ващук)