Джузеппе Верді, Аттіла: Дія 1, сцени 5 і 6


Сцена  п’ята
(Входять  Ульдіно,  друїди,  воєводи,  вожді)

ХОР
Дай  нам  наказ  твій.

АТТІЛА
Війська  мої  мужні,  
звуки  труб  бойових  хай  вас  будять,
бо  Одін  нас  до  слави  вже  кличе  –
в  путь  нам  скоро.

ХОР
Одіну  хвала!  Одіну  хвала!
Одіну  хвала!Одіну  хвала!
На  цей  зов,  що  до  крові  нас  кличе,
завжди  вірні  твої  будуть  йти.
Одіну  хвала!Одіну  хвала!
Слава,  слава,  слава,  хвала!
Одіну  хвала!Одіну  хвала!
Одіну  хвала!

(Всюди  ревуть  труби,  
потім  починає  звучати  священна  мелодія)

ГОЛОСИ
(далеко  за  сценою)
Йди!  Будь  у  наших  помислах,
о,  чистих  душ  творцю;

АТТІЛА
Що  сталось?

ГОЛОСИ
нам  із  чола  священного
щедрість  життя  пролий.

АТТІЛА
Не  труб  моїх  це
звуки  лунають!  Відкрийте,  гей!

Сцена  шоста
Табір  Аттіли.  
У  глибині  сцени  видно,  як  з  пагорба  наближається  
процесія  дів    та  дітей    у  білому  одязі  з  пальмовими  
вітами  в  руках.  На  чолі  йдуть  Леоне  і  шестеро  старих  чоловіків.    
Сцена  заповнена  натовпом  озброєних  воїнів  Аттіли.  
У  юрбі  появляються  Форесто,  з  опущеним  заборолом,  та  Одабелла.

АТТІЛА,  УЛЬДІНО,  ХОР
Хто  йде  там?

ХОР  ДІВ  ТА  ДІТЕЙ
(продовжуючи  йти)
Душам  тривожним  світло  дай,
в  серце  любов  пошли.
Воїнство  грізне  подолай,
щоб  миру  дні  прийшли.

АТТІЛА
(починаючи  хвилюватися)
Ульдіно!    Оце  він,  той  привид  жахливий!
Боротись...  Хто  мене  тримає?

ЛЕОНЕ
Смертних  лиш  хочеш  бити
варварським  батогом:
Спинись!  Прохід  закритий  –
божа  земля  кругом!

АТТІЛА
Мій  Боже!  Я  чую  знову
мого  видіння  жахливу  мову.  
(Він  піднімає  голову  до  неба,  вражений  
раптовим  жахом.  Всі  здивовані  і  розгублені)
(до  себе)
Ні!..  Це  не  сон,  що  душу  вгортає!
Велетнів  двоє  в  неба  глибинах  –
очі  вогненні,  меч  жаром  сяє.
Гарячі  вістря  колють  мене.  Ах!
Духи,  спиніться.
Тут  не  людина  –
тут  перед  богами  (перед  богами)
простерся  цар!

Духи,  спиніться,  спиніться.
Духи,  спиніться.  Духи,  спиніться.
Простерся  цар!  Простерся  цар!
Ні!..  Це  не  сон,  що  душу  вгортає!
Велетнів  двоє  в  неба  глибинах  –
очі  вогненні,  меч  жаром  сяє.
Гарячі  вістря  колють  мене.  
Духи,  спиніться.
Тут  не  людина  –
перед  богами  нині  простерся  цар!
Духи,  спиніться.
Тут  не  людина  –
перед  богами,  перед  богами
нині  простерся  цар!
Простерся  цар!
Так,  тут  простерся,  простерся  цар!
Так,  тут  простерся,  простерся  цар!
Так,  простерся  цар!

УЛЬДІНО,  ХОР
(до  себе)
В  глухому  до  сліз  соратників  власних,
в  жадібному  до  баталій  і  крові
жалісний  голос  діток  нещасних
що  за  незвичний  посіяв  чар?
Могуть  незборна!  Просто  на  землю
вперше  простерся  всіх  гунів  цар!

(УЛЬДІНО)
В  глухому  до  сліз  соратників  власних,
в  жадібному  до  баталій  і  крові
жалісний  голос  діток  нещасних
що  за  незвичний  посіяв  чар?  Цей  чар!
Могуть  незборна!  Просто  на  землю
вперше  простерся  всіх  гунів  цар!
Могуть  незборна!  Вперше  простерся
всіх  гунів  цар!  Усіх  гунів  цар!  Так,  цар!
Всіх  гунів  цар!  Всіх  гунів  цар!  Так,  цар!

(ХОР)  (Тенорі)
В  глухому  до  сліз  соратників  власних,
в  жадібному  до  баталій  і  крові
жалісний  голос  діток  нещасних
чар  цей  посіяв.
Могуть  незборна!  Просто  на  землю
вперше  простерся  всіх  гунів  цар!
Могуть  незборна!
Просто  на  землю  всіх  гунів  цар!  
Всіх  гунів  цар!  Так,  цар!
Всіх  гунів  цар!
Всіх  гунів  цар!  Так,  цар!

(ХОР)  (Баси)
В  глухім  до  сліз  соратників  власних,
в  жадібнім  до  баталій  і  крові
жалісний  голос  діток  нещасних
чар  цей  посіяв.
Могуть  незборна!  Просто  на  землю
вперше  простерся  всіх  гунів  цар!
Так!  Могуть  це  незборна,
бо  просто  на  землю  впав
уперше  гунів  нескорений  цар!
Так!  Могуть  це  незборна,
бо  просто  на  землю  впав
уперше  гунів  нескорений  цар!  Так,  цар!
Всіх  гунів  цар!
Всіх  гунів  цар!  Так,  цар!

ЛЕОНЕ,  ОДАБЕЛЛА,
ФОРЕСТО,  ДІВИ
Вічного  сила  тут  повстала!
Бо  пастушок  Голіафа  осилив,
діва  звичайна  всіх  врятувала,
несли  безвісні  нам  віри  дар.
Перед  ходою  благочестивих  
нині    спинився  грішників  цар!

(ЛЕОНЕ)
Вічного  сила  тут  повстала!
Бо  пастушок  Голіафа  осилив,
діва  звичайна  всіх  врятувала,
несли  безвісні  нам  віри  дар.  Цей  дар.
Перед  ходою  благочестивих  
нині    спинився  грішників  цар!
Так!  Бо  діва  звичайна  усіх  врятувала,
Несли  нам  безвісні  святий  віри  дар.
Так!  Бо  перед  ходою  цих  благочестивих
Нині  спинився  диких  грішників  цар!
Спинився  цар!

(ОДАБЕЛЛА,  ФОРЕСТО)
Вічного  сила  тут  повстала!
Бо  пастушок  Голіафа  осилив,
діва  звичайна  всіх  врятувала,
несли  безвісні  нам  віри  дар.  
Перед  ходою  благочестивих  
нині    спинився  грішників  цар!
Перед  ходою  благочестивих  
нині    спинився  цих  грішників  цар!
Перед  ходою  благочестивих  
нині    спинився  цих  грішників  цар!
Спинився  цар!  Спинився  цар!
Спинився  цар!  Так,  цар!

(ДІВИ)
Вічного  сила  тут  повстала!
Бо  пастушок  Голіафа  осилив,
діва  звичайна  всіх  врятувала,
несли  безвісні...
Перед  ходою  (ходою)  благочестивих  
нині    спинився  цих  грішників  цар!
Спинився  цар!  Так,  цар!
Спинився  цар!  Спинився  цар!  Так,  цар!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775692
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 07.02.2018
автор: Валерій Яковчук