Ну що сьогодні каже телевізор?
Про цінники на ринку я мовчу.
Я не глядач. Я просто супервізор.
Усе, що скажуть, на зубок завчу.
Ще вчора тут одного так хвалили,
Від захвату, від похвальби кричу.
Сьогодні його вже словесно вбили,
Від зміни тої загарчу чи занявчу …
Майдан обставили фігури з прапорами.
Це ж гарно! Патріот в мені кричить!
Бюджетні гроші розлітаються світами,
Але про це все телевізія мовчить …
В різницях курсів хтось вже заробив мільйони.
І це все знову на податках від дурних,
Які немов у банках шампіньйони
Усе ще думають, що хтось подумає за них …
У цій гротескній нескінченній переспівці
З обох боків екрану розспівались співаки.
Чи квартиранти в себе вдома українці?
Чи то у головах зробилися дірки?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775620
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.02.2018
автор: Дружня рука