Замріяно летять сніжинки,
Лягають тихо на плече,
Зима святкує вже обжинки
І скоро сонце припече.
Лютують і скриплять морози,
Змітає віхола сліди,
Та крапають зі стріхи сльози,
Сніг набирається води.
І зашумить, ледь блисне сонце,
Рвонуть до рік із гір струмки,
Весна постукає в віконце,
Торкнеться променем руки.
Загляне в очі, підмалює
Рум'янець ніжно на щоках,
І вдвох із вітром затанцює
По сонцем вигрітим, балках.
Візьми до рук промінчик ніжно,
Хмаринку в коси заплети,
Всміхнися долі, неодмінно
Лід в своїм серці розтопи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775508
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 06.02.2018
автор: Віктор Гала