Доленько

У  гаю  квіти  квітучі,
Тут  з  тобою  нерозлучні,
Ми  знайшли  одну  дорогу,
До  рідненького  порогу.

Наша  доленька  блукала,
 Поля    й  ріки    оминала,
І  печалі,  часом  й  болі
Як  волошки,  ми  у  полі.

Дощ  і  спеку,  все    стерпіли,
 І  здолать,  журбу  зуміли,
 Мов  птахами,  вмить  ставали
Між  хмар  сонця  досягали.

Була  сила  й  Божа  воля,
Усміхалась,    наша  доля,
Сльози  сонцем  вигрівались,
Цілувались,  милувались.

Здаля  хата,  ледь  біліє,
Тобі  серце  й  мені  гріє,
Веселяться  у  ній  діти,
Цьому  щастю,  лиш  радіти.

Доле  дякую,    я  тобі,
За  любов  і  безхмарні  дні,
Що  на  святій…  живу  землі
Де  трав  шелест,  квітнуть  гаї.      
                   

20.11.2017р

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775431
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2018
автор: Ніна Незламна