І перший сніг…

І  перший  сніг,  як  перший  поцілунок,
І  перша  зустріч  снігом  на  поріг.
Зненацька  відкривається  рахунок,
І  винний  в  цьому  просто  перший  сніг.

Відчутно  подих  зримо,  білосніжно,
Тепло  і  радість  в  посмішці  зійшлись.
І  тане  день  приречено  і  ніжно.
Ти  на  прощання  теж  йому  всміхнись.

Ще  трохи,  ще.  Ночами  мерзне  тіло,
Думки  летять  кудись  у  заметіль.
І  те,  що  вдень  словами  відболіло,
Вночі  прийде,  і  знову  тільки  біль.

Не  хочеш  поспішати  вже  додому  –  
Навкруг  зимово-чисте,  голубе.
І  перший  сніг  зніма  останню  втому,
І  ні  на  мить  не  зраджує  тебе.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775236
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.02.2018
автор: Вітер Ночі