РОЗДУМИ ПРО СЛАВУ!


Що  ж  таке  та  ефемерна  слава?
Що  за  неї  душу  радо  продають
Вона  ж,  немов  в  безодню  переправа
Вона  –  брудна  ілюзій  каламуть

Ось  видерся  ти,  друже,  на  вершину
І  твоє  скажений  натовп  викрикує  ім'я
Ти  схожий  на  втішену  дитину
Якій  на  свято  дарували  цуценя

Сьогодні  ти  в  софітнім  сяйві
А  завтра  збиратимеш  пляшки
Кудись  друзі  зникнуть  нещодавні
І  заливатимеш  горілкою  баньки*

Фанати  позривають  з  стін  твої  афіші
І  шукатимуть  ідолів  нових
Ти  розчинишся  в  жахливій  тиші
Підеш  у  світ,  де  вже  немає  лих

Тому  не  варто  піддаватися  спокусі
І  творити  треба  для  душі
Щоб  бути  сильним  у  моральнім  дусі
І  не  куплятись  на  лестощі  чужі

©Леся  Приліпко-Руснак,  29.01.2018

*Баньки  (діалект.)  –  вживається  в  зневажливому  значення,  означає  очі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774968
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.02.2018
автор: Леся Приліпко-Руснак