А хто, як не я? А хто, як не ми?
Постали на захист країни,
Московські багнети закрили грудьми,
Доньки і сини України!
Окрім мене ніхто і ніхто окрім нас
Боронити не буде країну.
Наша кров окропила злощасний Донбас,
Що схожий тепер на руїну.
Ми постали на захист своєї землі
Від захланного «руССкого мира»,
Із двоглавим, потворним тавром на чолі
І пащекою хижого звіра.
Готові на подвиг, не треба вмирати!
Вражою кров’ю заллємо Донбас,
Бо за Україну потрібно вбивати,
Без тіні жалю, настав цьому час!
Без тіні жалю і без совісті мук,
Щоб корчився ворог від жаху.
Ми взяли для захисту зброю до рук,
Немає в нас іншого шляху!
02.02.2018 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774825
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.02.2018
автор: Мирослав Вересюк