Шосте з мiнусом почуття

Несподівано,  недоспівано  зникну,
Хоч,  мені  воно  –  як  німе  кіно,  звикну...
Залишу  тобі  у  твоїй  журбі  правду,
Щоб  ніхто  не  знав  більше,  хто  я  на-
справді

Замолю  життя  болем  каяття,  зможу.
Шосте  почуття  –  то  одне  сміття,  схоже...
І  тобі  одну  залишу  вину  –  зраду,
Припечеш  поріз  йодом  своїх  сліз
 –  Ядом…

     Рознервований,  ацетоновий  подих,
Активовано  індиговані  коди,
Не  спростовано  невтамовані  суті,
Не  враховано…
Не  самі  собі  судді…

2013

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774715
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.02.2018
автор: Ніколя Петрович