Порожнє місто.
Сотні дорогих авто.
І магазини навстіж відчинились.
Ти сам собі Ла Скала й Шапіто.
Яка різниця, хтось ти чи ніхто.
Я все ще йду. А інші зупинились …
Чому? Не думаю про це.
З дощем ми змовники.
Йому наставлю я своє лице.
Самотності цієї де замовники?
Та ще є книги, музика, кіно.
Так можна рік чи більше?
Влаштую схоже щось на казино.
Лиш музика тихіше і тихіше …
На очі не потрібні штори.
І не потрібні вже актори.
Акторів тисячі в житті. Від них уже затори.
Цікаво. Що на це небесні прокурори?
Від розуміння цінності тепла
Реальність повернутися змогла.
Дверима грюкнула при цьому.
Реальність ця з характером була.
Немає цінності ж у віллах чи квартирі,
Якщо їх жителі безкрилі …
Немає цінності в модерному авто,
Якщо дорога вся - не то.
Що з того, ти живеш чи тебе вбито,
Якщо не знаєш, ти за кого чи за що …
Вже час порозганяти царську свиту,
Та й цар той, якщо чесно, казна – що …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774461
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 31.01.2018
автор: Дружня рука