Як спокусливо — впасти…

Як  спокусливо  —  впасти  у  білий,  
Ще  нічим  не  сполоханий,  сніг,
Уявити  на  мить,  як  летіли
Білі  янголи  й  місяць  десь  біг...

І  відчути:  тебе  зігріває
Їхніх  крил  біло-синє  тепло,
І  серця  в  них,  і  крила  —  безкраї,
Як  би  холодно  де  не  було.

І  здається:  ти  сам  —  білокрилий,  
Чи  принаймні  колись  таки  був.
Ніч  і  цю  таємницю  відкрила...
«Грішний  янгол  я»,  —  щойно  збагнув.

22.01.2018

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774158
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.01.2018
автор: Анна Качан