Допомагаєш людям?
Марнуєш лише час!
Робити добрі справи –
заняття не для нас.
Піклуємось за себе,
все брешемо, крадем.
Живемо по потребам,
сьогоднішнім лиш днем.
Ми Тору сотворили,
придумали закон –
ніхто не всуне рило
у наш Синедріон.
Тримаємо в запасі
для Бога каяття,
бо втілили наразі
свій рай в земне життя!
Хто помагає людям –
той блазень чи дурак.
Не зайвим навіть буде
мерзеннійший п’ятак.
Своя сорочка ближче
до тіла і душі,
хоч тонемо все нижче
в корупції парші…
Вершки ми і еліта,
писк моди, цинус, треш!
Пішком пройди пів світу –
такого не знайдеш.
Колона ми вельможна,
суспільства красна нить!
Змінити нас не можна,
нас можна лиш… убить.
28.01.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773814
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.01.2018
автор: Олександр Мачула