Три ведмеді на галявці,
Лиска, вовк і десять зайців,
Білка, двадцять дві корови,
Вирішили грати в «Лови».
Їх зібрала лиска Вчилка.
Знала правила, лічилки.
Стала віршик промовляти,
Щоб між всіх ловця обрати:
- Раз, два, три, чотири, п’ять.
Вибіг зайчик погулять.
Вовк навстріч ішов неситий.
Зайця вирішив зловити.
- В гру цю грати ми не будем.
Це занадто – вовку в зуби, –
Стали зайці тут кричати.
- Текст такий не можна брати.
Добре, інше змовлю я,
Раз, два, три, чотири, п’ять.
Білка сир знайшла – сховала.
Лиска вгледіла – забрала.
- В гру цю я не буду грати.
Це нечесно – відбирати, -
Стала білка тут казати.
- Текст такий не можна брати!
Добре, інше змовлю я,
Раз, два, три, чотири, п’ять.
Йшов ведмедик через міст.
Відірвав корові хвіст.
- В гру цю ми не будем грати.
Нащо хвостика чіпати?! –
Стали мілки тут .мичати.
- Текст такий не гоже брати!
Бачу, гри не буде в лузі.
Розбігаймось, любі друзі.
Вийшов бурий – не по плану:
- Можна я лічити стану?
Якось сонячної днини
Чув лічилку від дитини,
Що гриби з батьками брала.
- Ну, давай, - руда сказала.
- Раз, два, три, чотири, п’ять.
Трави влітку так п’янять!
Сонце всім дає тепло,
Воду - річка, джерело.
Любо в цьому світі жити.
Треба тільки всім дружити –
І ягнятам, і котам,
Бегемотам і китам,
Вовку, зайцю і лисиці,
І корові, і козиці.
Мамі, тату, бабці, діду,
І сусідці із сусідом,
Місту з містом, краю - з краєм.
Річці з морем, лісу з гаєм.
- Ця лічилка добра дуже.
Треба брати її, друже.
Взяли. Вовку - лот лапати.
Решта стали утікати.
Зайця вовк зловив відразу,
Та його він не образив.
До-вго грали в «Лови» друзі,
Веселилися у лузі.
А як добре потомились,
От тоді порозходились.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773710
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 27.01.2018
автор: Крилата (Любов Пікас)