Україно, ти вільна й красива,
У калиново-житнім вінку.
Багатьох ти героїв зростила,
Але долю дала їм яку?
Хіба може народ бути сильним,
Що минуле своє не зберіг,
Не гордивсь патріотом, ні, сином,
Загубив його подвиг в борні?
З ким воюєте і проти кого?
Люди, де загубилась мораль?
Як у серці немає святого,
У вогні тоді правда згоря.
Схаменіться! Одна ж Україна,
І єдиний великий народ.
Тільки той, хто боровсь до загину,
Є герой. І лиш той – патріот.
Це від нього п’ємо ми наснагу
І звіряємо крок в майбуття,
Хто боровся і впав не за славу,
А за краще народу життя!
У молитві схиляюсь, Богине,
Нене, ймення свого не зречись,
Синьоока моя Україно,
Незалежність свою збережи!
19.01.13
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773610
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.01.2018
автор: Ганна Верес