Круги у чашці кави , від сліз знову .
Вечір такий самотній , дарма над дверима підкова .
Навіть думки об'єднатись не здатні сьогодні .
Перечіпаюся в сотий раз на камені підводні .
Розгублена зовсім серед безкрайого плеса життя .
І не знаю в якій стороні той берег ,
на котрому щастя застану.
А може , його і нема .
І мрії , як міражі - тануть .
Кава уже остигає , солона .
Ніч буде безсонна ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773528
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2018
автор: БЕЗ