Десь гори стрічаються з сонцем —
Таке неймовірне злиття.
Здається, що небо віконцем
Вдивляється в наше життя.
Вдивляється і не прощає —
Ні зради, ні підлості, ні…
У душі проміння вселяє,
Запалює день в вишині.
Запалює зорі небесні
Чиясь невідома рука —
Здіймаються мрії воскреслі,
Ридають струмки і ріка.
Ридає дощем хмаровиння,
Сполохане вітром, штормить,
Снуються літа павутинням,
Відчути б намолену мить.
Десь обрій розлився у морі,
Купає веселку в імлі,
А небо стоїть у дозорі,
Тримає життя на землі.
25/01/18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773497
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2018
автор: Lana P.