Незабутня дивовижна мить…

Оділа  ніч  вуаль  із  срібних  зорів
І  усміхнулась  місяцю  вона.
У  ніжний  шовк  враз  загорнулись  гори,
У  край  чарівний  знов  прийшла  весна.

В  траві  росяні  краплі  задзвеніли,
Упали  сонця  промені  ясні.
В  зелене  одягнулися  долини,
Птахів  дзвінкі  полинули  пісні.

Чарівні  струни  серця  ніжно  грають,
Душа  бентежна  бо  прийшла  весна.
А  звуки  ці  магічну  силу  мають,
Сп'яніти  можна  навіть  без  вина.

Весняний  день  несе  нам  насолоду,
Листочок  розвиватися  спішить.
Танцюють  в  вальсі  знову  бистрі  води,
Це  незабутня,  дивовижна  мить...


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773447
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2018
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)